Є у місті Умані на Черкащині дендрологічний заповідник. Створено його на замовлення графа Потоцького і названо так на честь його вродливої дружини Софії. Десятки тисяч робітників працювали на будівництві цієї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва.

Будувалася «Софіївка» двісті років тому: у 1796-1800 роки. Кріпаки рили канали, штучні озера, глибокі гроти, а потім насаджували дерева.

Чим же «Софіївка» така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитися на диво, створене людськими руками?

Щоб дати відповіді на ці запитання, ми, учні 8-А та 9-А класів, відвідали «Софіївку». Побачили вхідні ворота парку, гроти Венери та Діани, Критський лабіринт, рожевий павільйон на острові кохання. Милувались Амстердамським шлюзом, Китайською альтанкою, Мертвим озером. Зачаровувалися численними скульптурами, зробленими за античними сюжетами, особливо статуєю Еврипіда, якій уже 500 років. Побачили безліч фонтанів, водоспадів, шлюзів. Плавали на човні підземною річкою Стікс.

Недаремно російський мандрівник І.Долгорукий писав: «…Хто не бачив «Софіївки», той не має повного уявлення про те, як може вплинути мистецтво на природу. Усе прекрасно, пречудово, божественно…». Тому завітайте й ви до парку будь-якої пори, але особливо осінньої, коли вгамовуються пристрасті, і вас охоплює легкий смуток, а золотаво-багряне вбрання дерев і ледь чутне дихання заспокоєних вод надихає вас на роздуми про справжні цінності життя.

Марина Хоменко,

учениця 8-А класу