Геніальний Кобзар українського народу Тарас Шевченко мав тісні творчі зв’язки з нашим краєм.

Живучи з 1831 року в Росії, Шевченко кілька разів приїздив на Україну. Його шлях пролягав поштовим трактом Москва-Київ через Глухів.

Уперше Тарас Шевченко побував у Глухові на початку лютого 1844 року, коли повернувся в Росію з України., де проходячи практику він змальовував історичні та архітектурні пам’ятки.

Закінчивши в 1845 році Петербурзьку академію мистецтв, Шевченко виїхав на постійну роботу до Києва. Про цю свою подорож з Петербурга через Москву і Глухів поет розповідає в повісті «Капітанша».

Прибувши на початку квітня 1845 року до Глухова, Шевченко зупинився у свого знайомого приятеля В. О. Білявського, який мав свій хутір Білявщину (і понині ця назва збереглася). На жаль, не зберігся будинок Білявського, у якому Шевченко гостював близько двох тижнів у квітні 1845 року. Живучи на цьому хуторі, Тарас Григорович любив з високого косогору милуватися мальовничим пейзажем Глухова. З теплотою згадує поет, як брав участь в одруженні свого приятеля Білявського та Міклашевського, який займався виготовленням різного високоякісного і художньо оформленого фарфоро-фаянсового посуду з місцевого каоліну.

Екскурсію по Глухову і свої враження про це древнє місто Тарас Шевченко описує в повісті «Капітанша». Згадує Шевченко Глухів і у своїй поемі «Сон» та вірші «Іржавець».

Востаннє Шевченко побував у Глухові 26 серпня 1859 року, коли він із своїми приятелями-покровителями Федором та Іваном Лазаревськими прибув у наше місто з Кролевця, назавжди залишаючи Україну, де йому не дозволено оселитись на постійне проживання. У Глухові він підтримував найтісніші зв’язки з народом. Охоче розмовляв з міщанами та селянами і давав їм цінні поради,  як боротися з панами та царизмом. Пригноблені маси з великою радістю зустрічали Тараса. Серед мешканців нашого міста він завжди залишав про себе найкращі згадки і зворушливі спогади.

4 травня 1861 року жителі Глухова зустріли домовину з останками свого великого Кобзаря, яку перевозили з Петербургу через Москву і Глухів для поховання на Чернечій горі біля м. Канева.

На знак перебування Т.Г.Шевченка на Глухівщині одну з центральних вулиць Глухова і один провулок названо його іменем. Село Чорториги нашого району за часів Радянської влади перейменовано у с. Шевченкове.

Свято шануючи пам’ять великого Кобзаря України, мешканці нашого району, як і всього світу широко відзначають шевченківські дати.